скляниця

[skljɑnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Скляна посудина циліндричної або конусоподібної форми, зазвичай без ручки, призначена для пиття холодних напоїв (води, соку, пива тощо); склянка.

  2. Розм. Міра рідини, що відповідає об’єму такої посудини.

  3. Діал. Скляна банка для зберігання продуктів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скляниця, р. скляниці, д. скляниці, з. скляницю, о. скляницею, м. скляниці, к. склянице

Більше записів