1. Властивість скляних виробів або матеріалів, що характеризує їхню схожість на скло за зовнішнім виглядом, блиском, прозорістю або фізичними характеристиками.
2. Ступінь прозорості, блиску та твердості, властивих склу, який може бути притаманний іншим матеріалам або поверхням (наприклад, скляність океану, скляність очей).
3. У техніці та матеріалознавстві — ознака, що описує стан аморфних речовин, які при охолодженні переходять у твердий стан без кристалізації, набуваючи властивостей, подібних до скла.