склопотати

1. Отримати, добути щось (переважно документ, дозвіл, посвідчення) шляхом клопотання, прохань або певних зусиль.

2. (Застаріле) Викликати, спричинити клопіт, турботу; завдати клопоту.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |