склейка

[sklɛjkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова склеїти; з’єднання, скріплення чогось за допомогою клею або клейкої речовини.

  2. Місце, де склеєно частини чогось; шов, стик між скріпленими частинами.

  3. У кінематографі та відеомонтажі: технічний прийом, операція з’єднання окремих кадрів, фрагментів плівки або відеозапису в єдину послідовність; також результат такої дії — місце з’єднання.

  4. У комп’ютерній техніці та поліграфії: зшивання, об’єднання кількох файлів, документів або аркушів паперу в один цілісний об’єкт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. склейка, р. склейки, д. склейці, з. склейку, о. склейкою, м. склейці, к. склейко

Більше записів