Властивість або стан того, що може бути складено, зібрано з окремих частин.
У лінгвістиці: принцип побудови складних слів, словосполучень або граматичних форм шляхом з’єднання двох або більше основ чи компонентів.
У техніці та виробництві: характеристика виробу, конструкції або системи, що полягає в можливості її складання з окремих вузлів і деталей, а також розбирання на них.