Значення
-
Властивість або стан того, що може бути складено, зібрано з окремих частин.
-
У лінгвістиці: принцип побудови складних слів, словосполучень або граматичних форм шляхом з’єднання двох або більше основ чи компонентів.
-
У техніці та виробництві: характеристика виробу, конструкції або системи, що полягає в можливості її складання з окремих вузлів і деталей, а також розбирання на них.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. складованість, р. складованості, д. складованості, з. складованість, о. складованістю, м. складованості, к. складованосте