1. (док., перех.) Надати чомусь обґрунтування, підтвердити фактами або аргументами; обґрунтувати щось у повному обсязі або в низці окремих випадків.
2. (док., перех.) Заснувати, створити щось на міцній основі; закріпити, утвердити.
пообсновувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |