Значення
-
Твір образотворчого мистецтва, зазвичай ікона, що складається з двох (диптих), трьох (триптих) або більше (поліптих) частин, з’єднаних петлями, які дозволяють їх складати та розкладати.
-
Старовинна рукописна або друкована книга, що складається з двох частин, які можна складати разом.
-
У техніці: пристрій, механізм або конструкція, що складається з кількох з’єднаних частин, які можна складати для зменшення об’єму (наприклад, складень меблів, складень дверей).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. складення, р. складень, д. складенням, з. складення, о. складеннями, м. складеннях, к. складення