скінчити

1. Завершити щось, довести до кінця; закінчити.

2. Припинити своє існування; померти (заст., ефемізм).

3. (у безособовому вживанні) Статися, трапитися, закінчитися певним чином (розм., заст.).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |