1. Завершити щось, довести до кінця; закінчити.
2. Припинити своє існування; померти (заст., ефемізм).
3. (у безособовому вживанні) Статися, трапитися, закінчитися певним чином (розм., заст.).
Словник Української Мови
Буква
1. Завершити щось, довести до кінця; закінчити.
2. Припинити своє існування; померти (заст., ефемізм).
3. (у безособовому вживанні) Статися, трапитися, закінчитися певним чином (розм., заст.).
Error: no such table: sentences