Значення
-
(математика, теорія автоматів) Властивість формальної системи або автомата, коли її поведінка та стан повністю описуються скінченним набором правил, станів або конфігурацій, без необхідності звертатися до нескінченної інформації.
-
(логіка, інформатика) Властивість об’єкта (наприклад, алгоритму, мови, структури даних), яка означає, що він може бути коректно визначений або заданий за допомогою скінченної (обмеженої) кількості інформації або кроків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скінченновизначеність, р. скінченновизначеності, д. скінченновизначеності, з. скінченновизначеність, о. скінченновизначеністю, м. скінченновизначеності, к. скінченновизначеносте