скінченнопороджений
[skint͡ʃɛnnoporodʒɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(У математиці, зокрема в теорії груп) Такий, що може бути породжений (утворений) скінченною множиною своїх елементів; що має скінченну систему твірних.
-
(У загальній алгебрі) Стосовно алгебричної структури (наприклад, модуля, ідеалу) — такий, що має скінченну множину елементів, за допомогою яких усі інші елементи можна отримати за допустимими операціями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скінченнопороджений, р. скінченнопородженого, д. скінченнопородженому, з. скінченнопородженого, о. скінченнопородженим, м. скінченнопородженім