1. Властивість або стан, коли щось відбувається, повторюється або існує скінченну (обмежену) кількість разів; обмеженість у кількості повторень або проявів.
2. (Математика) Характеристика елемента, операції або структури, пов’язана з можливістю його скінченного (обмеженого) застосування, відтворення або комбінування.