1. Вищий ступінь чернецтва в православ’ї та греко-католицизмі, що передбачає урочисте складання обітниць відречення від світу та суворе дотримання аскетичних правил; стан схимника або схимниці.
2. Монастир або окрема частина монастиря, де проживають ченці або черниці, які прийняли схиму.
3. Переносно: відлюдний, самітницький спосіб життя, повна відданість якійсь справі чи ідеї, що нагадує аскетизм.