схимник

[sxɪmnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Ченець, який прийняв велику схиму — найвищу ступінь чернецтва в православ’ї, що передбачає суворі аскетичні обітниці та відмову від мирського життя.

  2. У переносному значенні — людина, яка веде надзвичайно суворий, аскетичний спосіб життя, схожий на чернечий, уникаючи мирських благ і розваг.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. схимник, р. схимника, д. схимникові, з. схимника, о. схимником, м. схимникові, к. схимнику

Більше записів