1. Ченець, який прийняв велику схиму — найвищу ступінь чернецтва в православ’ї, що передбачає суворі аскетичні обітниці та відмову від мирського життя.
2. У переносному значенні — людина, яка веде надзвичайно суворий, аскетичний спосіб життя, схожий на чернечий, уникаючи мирських благ і розваг.