1. Представник схоластики — середньовічної філософської течії, що прагнула раціонально обґрунтувати та систематизувати християнське вчення, використовуючи логічні методи, зокрема силогістику Аристотеля.
2. Людина, яка займається відірваними від життя, безплідними міркуваннями, формальною, догматичною наукою; буквоїд.