1. Абстрактна властивість об’єкта, системи чи процесу, що полягає в здатності піддаватися керуванню, регулюванню або спрямуванню в певному напрямку для досягнення заданої мети.
2. У техніці та технологіях — характеристика пристрою, механізму, ракети тощо, що визначає можливість змінювати траєкторію їх руху за допомогою системи керування.
3. У психології та педагогіці — властивість особистості, що виражається в схильності приймати зовнішні вказівки, керівництво та діяти відповідно до заданих орієнтирів.