Значення
-
Абстрактна властивість об’єкта, системи чи процесу, що полягає в здатності піддаватися керуванню, регулюванню або спрямуванню в певному напрямку для досягнення заданої мети.
-
У техніці та технологіях — характеристика пристрою, механізму, ракети тощо, що визначає можливість змінювати траєкторію їх руху за допомогою системи керування.
-
У психології та педагогіці — властивість особистості, що виражається в схильності приймати зовнішні вказівки, керівництво та діяти відповідно до заданих орієнтирів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скеровуваність, р. скеровуваності, д. скеровуваності, з. скеровуваність, о. скеровуваністю, м. скеровуваності, к. скеровуваносте