Древослів

Словник Української Мови

скавучати

[skɑʋut͡ʃɑtɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Видавати різкі, високі та невиразні звуки, схожі на скигління або вереск; скиглити, верещати (переважно про тварин).

  2. Перен. Плакати, голосно й безупинно скаржитися; вити, скиглити (про людей).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я скавучу, ти скавучиш, він скавучить, ми скавучимо, ви скавучите, вони скавучать

Приклади з художньої літератури

Більше записів