скавучання

[skɑʋut͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

  2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова “скавучати” — видавання різкого, високого та неприємного звуку, подібного до скигління або вереску (переважно про тварин, зокрема собак).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скавучання, р. скавучання, д. скавучанню, з. скавучання, о. скавучанням, м. скавучанні, к. скавучання

Більше записів