Значення
-
Скавчання — діалектна (переважно західноукраїнська) назва для сильного, різкого болю, печіння або різу, часто в животі; колючка, колька.
-
Скавчання — переносно: душевні страждання, муки, тривога або докори сумління.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скавчання, р. скавчання, д. скавчанню, з. скавчання, о. скавчанням, м. скавчанні, к. скавчання