Древослів

Словник Української Мови

скарлючитися

[skɑrljut͡ʃɪtɪsjɑ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Ставати скарлюженим, викривлюватися, згинатися, набувати викривленої, нерівної форми (про предмети).

  2. Згортатися, згинатися від болю, холоду тощо; корчитися (про людину або частини тіла).

  3. Перен. Ставати похмурим, насуплюватися, кривитися (про обличчя, вираз обличчя).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я скарлючуся, ти скарлючишся, він скарлючиться, ми скарлючимося, ви скарлючитеся, вони скарлючаться

Більше записів