Значення
-
Особа, яка збирає, зберігає або вивчає матеріальні чи духовні цінності (скарби), часто у значенні колекціонера або охоронця культурної спадщини.
-
Власна назва (топонім) — села в Україні, зокрема села Скарбівник у Миколаївській області, назва якого походить від історичної присутності скарбів або скарбниць на цій території.
-
Застаріле або діалектне — скарбник, скарбничий: службова особа, відповідальна за зберігання державної або військової казни (скарбниці).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скарбівник, р. скарбівника, д. скарбівникові, з. скарбівника, о. скарбівником, м. скарбівникові, к. скарбівнику