скарач

[skɑrɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Великий дерев’яний посуд для зберігання зерна, борошна або інших сипучих продуктів; діжка, кадка.

  2. (перен., рідк.) Про людину або предмет, який має великі розміри або велику ємність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скарач, р. скарач, д. скарач, з. скарач, о. скарач, м. скарач, к. скарач

Більше записів