пустоголовий
[pustoɦoloʋɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який має порожній, легковажний розум; несерйозний, безглуздий, дурний.
-
Який свідчить про легковажність, безглуздість; властивий пустоголовій людині.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пустоголовий, р. пустоголового, д. пустоголовому, з. пустоголового, о. пустоголовим, м. пустоголовім