Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* СКАНДЗ Ю БЛЕНИЙ , а, е, розм. Якого звело судорогою ; // Який зігнувся , скорчився . – Де є хата Олексій Ушаков? – не забуваючи , що він є німець , спотворюючи та перекручуючи слова , спитав Прудивус у скандзюбленої бабусі (Ільч., Козацьк. роду .., 1958, 464).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скандзюблений, р. скандзюбленого, д. скандзюбленому, з. скандзюбленого, о. скандзюбленим, м. скандзюбленім, к. скандзюблений