скамар

[skɑmɑr] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у давньоруській міфології) злий дух, демон, що спричиняє кошмари та нічні страхи; втілення поганих снів.

  2. (переносно, рідко) людина, що наводить жах, тривогу або має загрозливий, огидний вигляд.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скамари, р. скамар, д. скамарам, з. скамари, о. скамарами, м. скамарах, к. скамари

Більше записів