скамар

1. (у давньоруській міфології) злий дух, демон, що спричиняє кошмари та нічні страхи; втілення поганих снів.

2. (переносно, рідко) людина, що наводить жах, тривогу або має загрозливий, огидний вигляд.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |