пунктуальний

[punktuɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який точно дотримується призначеного часу, не запізнюється; точний, старанний у виконанні чогось у встановлений строк.

  2. Який відзначається високою точністю, акуратністю у дотриманні деталей, правил або обов’язків; ретельний, старанний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пунктуальний, р. пунктуального, д. пунктуальному, з. пунктуального, о. пунктуальним, м. пунктуальнім

Походження слова (Етимологія)

Слово «пунктуальний» походить від середньолатинського «punctualis», що означає «той, що стосується пункту (точки)». Воно прийшло в українську мову через російське та польське посередництво. Спочатку воно означало «точний, який дотримується пунктів (правил)», а згодом набуло сучасного значення — «дуже точний, акуратний у виконанні обіцянок чи приходу вчасно».
Споріднені слова:точний, акуратний, вчасний

Більше записів