Який набув ознак каліцтва, став калікою; з покаліченими кінцівками, тілом.
Який має вади, дефекти, пошкодження; зіпсований, понівечений.
Переносно: морально чи психологічно спотворений, зіпсований; недорозвинений, убогий.
скалічілий
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |