скалічілий
[skɑlit͡ʃilɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який набув ознак каліцтва, став калікою; з покаліченими кінцівками, тілом.
-
Який має вади, дефекти, пошкодження; зіпсований, понівечений.
-
Переносно: морально чи психологічно спотворений, зіпсований; недорозвинений, убогий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скалічілий, р. скалічілого, д. скалічілому, з. скалічілого, о. скалічілим, м. скалічілім