1. Який має каліцтво, фізичний вад; спотворений, понівечений внаслідок поранення, захворювання або природного дефекту.
2. Переносно: морально чи психологічно травмований, спотворений, зіпсований (про почуття, характер, життя тощо).
скалічений
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик (True) |