Значення
-
Який має каліцтво, фізичний вад; спотворений, понівечений внаслідок поранення, захворювання або природного дефекту.
-
Переносно: морально чи психологічно травмований, спотворений, зіпсований (про почуття, характер, життя тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скалічений, р. скаліченого, д. скаліченому, з. скаліченого, о. скаліченим, м. скаліченім, к. скалічений