скаламутніння

[skɑlɑmutninnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у хімії, техніці) Процес утворення каламуті, мулу в рідині внаслідок збудження, перемішування або випадання осаду.

  2. (переносно) Порушення спокою, загострення або викликання негативних почуттів, суперечок, конфліктів у суспільстві, колективі тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скаламутніння, р. скаламутніння, д. скаламутнінню, з. скаламутніння, о. скаламутнінням, м. скаламутнінні, к. скаламутніння

Більше записів