1. Зменшувально-пестливе від “птаха” — невеликий птах, пташеня.
2. Рідкісне, заст. Птаха, птах (загальне позначення).
3. Уживається як ласкаве звертання до людини, часто дитини.
пташина
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Одна пташина так мене просила! Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Приклад 2:
Спитайте ж його, чого плаче, то скаже знов так само, як грек: «Прилетіла пташина, не знаю, як вона буде по-вашому, сіла коло трави, не знаю як по-вашому, та й знов полетіла на Вкраїну… По-вашому — нічого не виходить, а по-українськи — дуже жалісливо…» Та хоч би він і з найбільшою научною точністю пояснив, що «любисток» — то levisticum officinale, а «зозуленька» — то cuculus, так хіба хто його зрозуміє?.. Це я подумав тому, що пригадалася вчорашня Грицькова пісня… Там поезією має дихати слово «саримсак», себто «часник».
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
…Близько вiкна пролетiла пташина, гасли зорi. На мiськiй баштi загорiвся циферблат.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |