сіва

1. (у буддизмі) Священний текст, одна з трьох основних частин буддійського канону Тіпітака (Трипітака) на мові палі, що містить правила монашого життя та дисципліни для ченців і черниць.

2. (у буддизмі) Назва першої, найбільшої за обсягом “кошини” (розділу) палійського канону — Віная-пітаки, присвяченої монашим правилам, процедурним питанням та історії встановлення заповідей.