сіринкс

1. (зоол.) Голосовий орган у птахів, розташований у нижній частині трахеї (у місці її роздвоєння на бронхи).

2. (муз.) Старовинний духовий музичний інструмент, різновид багатоствольної флейти (зазвичай з 7-9 тростинок), поширений у Стародавній Греції та інших античних культурах; часто називають “флейтою Пана”.

3. (мед., анат.) Патологічна порожнина (киста), що утворюється в спинному мозку (сирингомієлія) або рідше в стовбурі мозку (сирингобульбія).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |