Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* СІРТУЧ И НА , и, ж., заст. Сюртук ; // Благенький , поношений сюртук .- Зятьок таки попіклувався музиками . Мабуть , заставив .. останню сіртучину (Н.- Лев ., І, 1956, 144).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сіртучин, р. сіртучина, д. сіртучинові, з. сіртучин, о. сіртучином, м. сіртучині, к. сіртучине