Древослів

Словник Української Мови

сіро-блакитний

[siro-blɑkɪtnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Колір, що поєднує ознаки сірого та блакитного, тьмяно-блакитний з сірим відтінком.

  2. Уживається як власна назва для позначення конкретного об’єкта або явища, що має такий колір (наприклад, про одяг, форму, символіку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сіро-блакитний, р. сіро-блакитного, д. сіро-блакитному, з. сіро-блакитного, о. сіро-блакитним, м. сіро-блакитнім

Більше записів