1. (діал.) Те саме, що пугач — великий нічний хижий птах родини совиних, що має характерні пір’яні «вуха»; філін (Bubo bubo).
2. (перен., розм.) Про незграбну, важку на підйом або сонну людину.
пугар
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Хоч на моїй потилиці лежить тепер двісті дев’ятнадцята баніція з Польщі, але я передніше задумав побувати в ясновельможного князя, випити добрий пугар вина, а потім вже хоч і у вигнання! Піду вже потім з гостей та просто кудись в світи, — говорив Лащ.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: іменник (однина) |