Значення
-
Хімічний процес обробки або насичення сполуками сірки, зокрема для вулканізації каучуку, зміцнення металів або захисту виноградників від хвороб.
-
(у гірничій справі) Випалювання руди для видалення сірки та інших домішок.
-
(у техніці) Процес утворення сірчистих сполук на поверхні металу (наприклад, свинцю) під час експлуатації або зберігання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сіркування, р. сіркування, д. сіркуванню, з. сіркування, о. сіркуванням, м. сіркуванні, к. сіркування