сіріючий

[sirijut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (в астрономії) Прикметник, що стосується зоряного населення типу I (диска) у галактиках, до якого належать молоді гарячі зорі, багаті на метали, зокрема на залізо; про зорю: що належить до цього типу.

  2. (в астрономії) Прикметник, що стосується зоряного населення типу II (гало) у галактиках, до якого належать старі зорі, бідні на метали; про зорю: що належить до цього типу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сіріючий, р. сіріючого, д. сіріючому, з. сіріючого, о. сіріючим, м. сіріючім

Більше записів