сім’ядольність

Ботанічний термін, що позначає кількість сім’ядолей (зародкових листків) у насінини рослини; одна з основних ознак, за якою класифікують покритонасінні рослини (наприклад, одно-, дво- чи багатосім’ядольні).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |