сім'ядольність

[sim'jɑdolʲnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Ботанічний термін, що позначає кількість сім’ядолей (зародкових листків) у насінини рослини; одна з основних ознак, за якою класифікують покритонасінні рослини (наприклад, одно-, дво- чи багатосім’ядольні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сім'ядольність, р. сім'ядольності, д. сім'ядольності, з. сім'ядольність, о. сім'ядольністю, м. сім'ядольності, к. сім'ядольносте

Більше записів