метафонія

1. Звуковий пристрій для відтворення музики, що працює за принципом обертання диска з записаними звуковими доріжками та відтворення їх за допомогою голки і рупорного резонатора; попередник грамофона.

2. У лінгвістиці — те саме, що аблаут, тобто чергування голосних у корені слова, що виконує граматичну або словотворчу функцію (наприклад, *несу — ніс*, *беру — бір*).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |