сільван

1. У давньоримській міфології — бог лісів, покровитель дикої природи, лісових гаїв і дерев, що відповідає грецькому Пану або Сатиру; часто зображався у вигляді старого з козячими рогами та ногами.

2. У переносному значенні — людина, яка живе в лісі, відлюдник, самітник, або ж та, що має дику, невгамовну вдачу.

3. Рідкісна чоловіча ім’я, що походить від латинського слова «silva» (ліс).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |