сільван

[silʲʋɑn] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У давньоримській міфології — бог лісів, покровитель дикої природи, лісових гаїв і дерев, що відповідає грецькому Пану або Сатиру; часто зображався у вигляді старого з козячими рогами та ногами.

  2. У переносному значенні — людина, яка живе в лісі, відлюдник, самітник, або ж та, що має дику, невгамовну вдачу.

  3. Рідкісна чоловіча ім’я, що походить від латинського слова «silva» (ліс).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сільван, р. сільвана, д. сільванові, з. сільвана, о. сільваном, м. сільвані, к. сільване

Більше записів