сілен

[silɛn] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У давньогрецькій міфології — бог Місяця, син титана Гіперіона та титаніди Тейї, брат Геліоса (бога Сонця) та Еос (богині зорі), зображувався юнаком з факелом.

  2. У астрономії — рідкісна назва супутника Землі, Місяця, що вживається переважно в поетичній мові або для створення високого стилю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сілен, р. сілену, д. сіленові, з. сілен, о. сіленом, м. сілені, к. сілене

Більше записів