Значення
-
Спеціальне пристосування для їзди верхи, яке кладеться на спину коня або іншої тварини, до нього кріпляться стремена та інші частини упряжі.
-
Деталь у формі сідла, що є частиною конструкції або спорядження, наприклад, сідло велосипеда (сидіння) або сідло вузла (опорна частина).
-
Географічний термін для позначення пониження у гребені гірського хребта між двома вершинами; перевал.
-
У техніці — опорна або кріпильна деталь, що має характерну вигнуту форму, наприклад, сідло підшипника.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сідло, р. сідла, д. сідлу, з. сідло, о. сідлом, м. сідлі, к. сідло