січеник

[sit͡ʃɛnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

Січеник — страва української кухні, різновид млинців або коржиків із тіста, замішаного на сироватці або воді з додаванням яєць, борошна та солі, яке не витіснюється, а ріжеться (січеться) ножем або спеціальною січкою.
Січеник — застаріла назва рубленої котлети або іншого кулінарного виробу з рубленого м’яса чи риби.
Січеник — історична назва військової чи поліцейської посади в Україні часів Гетьманщини та у деяких інших регіонах, особа, яка мала повноваження застосовувати покарання (сікти) батогами.

Граматичні форми:

н. січеник, р. січеника, д. січеникові, з. січеник, о. січеником, м. січеникові, к. січенику