Значення
-
Технічний термін, що позначає здатність деталі, механізму або конструкції з’єднуватися, кріпитися або інтегруватися за допомогою спеціального штифта, пальця або стрижня (шипа), який входить у відповідний отвір (паз) для створення нерухомого або рухомого з’єднання.
-
У спеціалізованих галузях (наприклад, машинобудування, виробництво меблів) — властивість елемента системи мати стандартизований інтерфейс у вигляді шипа для швидкого та надійного сполучення з іншими модульними компонентами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шиноз'єднуваний, р. шиноз'єднуваного, д. шиноз'єднуваному, з. шиноз'єднуваного, о. шиноз'єднуваним, м. шиноз'єднуванім, к. шиноз'єднуваний