Значення
-
Гострий виступ на поверхні рослин (колючка, голка, шпичак), що слугує захистом або опорою.
-
Твердий, загострений виріст на тілі деяких тварин (наприклад, у риби, їжака, дикобраза).
-
Металічний або дерев’яний загострений стрижень, штир, шпиль, що використовується для кріплення, з’єднання деталей або як зброя.
-
Різкий, високий звук, свист, що виникає при швидкому русі повітря або терті.
-
У спорті (фігурному катанні) — один з основних елементів стрибка, коли фігурист відштовхується від льоду зубцем ковзана.
-
У техніці — деталь у вигляді стрижня, що входить у відповідний отвір (гніздо) для створення рухомого або нерухомого з’єднання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шип, р. шипа, д. шипові, з. шип, о. шипом, м. шипі, к. шипе