Древослів

Словник Української Мови

швиркання

[ʃʋɪrkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “швиркати” — різке, енергійне кидання чогось невеликого, легкого або розпорошення рідини тонкою цівкою.

  2. Звук, що супроводжує таку дію; характерний короткий, свистячий або шиплячий звук при швидкому русі повітря або рідини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. швиркання, р. швиркань, д. швирканням, з. швиркання, о. швирканнями, м. швирканнях, к. швиркання

Більше записів