Древослів

Словник Української Мови

штикувати

[ʃtɪkuʋɑtɪ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Робити штики, наносити колоті рани холодною зброєю (шпагою, штиком тощо).

  2. Перен., розм. Різко критикувати, висміювати когось або щось; колоти словами.

  3. Техн. З’єднувати, скріплювати деталі за допомогою штиків (штифтів, пальців).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штикувати, р. штикуватів, д. штикуватам, з. штикувати, о. штикуватами, м. штикуватах, к. штикувати

Більше записів