шпага

1. Холодна колюча зброя з довгим прямим вузьким клинком, що має грані, та гардою для захисту руки; використовується у фехтуванні, а також була поширеною дуельною та офіцерською зброєю.

2. Розмовна назва тонкого довгого стрижня, спиці або подібного предмета (наприклад, металева шпага для нанизування шашлику).

3. Ботанічна назва суцвіття (волоть) у деяких злакових рослин (наприклад, у жита, ячменю), що має вигляд довгого щільного колоса.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |