штик

[ʃtɪk] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Короткий колючий багнет, що кріпиться до дула рушниці або гвинтівки; застаріла назва багнета.

  2. Різновид холодної зброї — довгий, прямий, гострий клинок, призначений для уколів (наприклад, шпага, рапіра).

  3. У техніці — стрижень, штифт, палець, деталь у вигляді стрижня для кріплення або передачі руху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штик, р. штика, д. штикові, з. штик, о. штиком, м. штикові, к. штику

Більше записів