Значення
-
Властивість або стан того, що є утаємниченим; належність до сфери таємного, секретного, доступного лише обмеженому колу посвячених осіб.
-
Сутність явища, знання, інформації або організації, що характеризується навмисним приховуванням від загального відома, оточенням таємницею.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утаємниченість, р. утаємниченості, д. утаємниченості, з. утаємниченість, о. утаємниченістю, м. утаємниченості, к. утаємниченосте