утаємниченість

Властивість або стан того, що є утаємниченим; належність до сфери таємного, секретного, доступного лише обмеженому колу посвячених осіб.

Сутність явища, знання, інформації або організації, що характеризується навмисним приховуванням від загального відома, оточенням таємницею.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |