Значення
-
Виступ на ребрі дошки, бруса тощо, який входить у відповідний паз (шпунтову канавку) іншої деталі для їхнього міцного з’єднання.
-
Глибока поздовжня борозна (паз), вибрана в ребрі дошки, бруса тощо для з’єднання з виступом (шпунтом) іншої деталі; шпунтова канавка.
-
Спеціальний гребінець (ніж) на верстаті для виборки таких пазів.
-
У будівництві: щільний ряд забитих у землю паль, брусів або металевих профілів (шпунтових паль) для утворення стінки, що перешкоджає проникненню води в котлован, кріплення берега тощо; шпунтова стінка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шпунт, р. шпунта, д. шпунтові, з. шпунт, о. шпунтом, м. шпунті, к. шпунте
Походження слова (Етимологія)
Слово «шпунт» має кілька значень і походжень. У столярній справі шпунт — це інструмент для виготовлення пазів, а також сам паз або гребінь. Це значення, ймовірно, походить від німецького «Spund» (затичка, чіп) через посередництво польської мови. Інше значення — «пунш» або «напій» — виникло, можливо, внаслідок перестановки звуків у слові «пунш» (метатеза), а кінцеве «т» з’явилося під впливом слова «шпунт» у значенні «чіп у бочці». Також існує думка, що столярне значення могло походити від скорочення слова «шпунтубель» (інструмент для пазів).